находиться среди

gener. er onderdoor lopen (кого-л.)

gener. er onderdoor lopen (кого-л.)

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

предлог

1, (двигаться) сигдылэ̄лӣ, дулиндӯ; (находиться) сигдылэ̄дӯ, сигдылэ̄лэ̄ (с прит. суф.); среди них (быть) сигдылэ̄дӯтын; среди улицы тулӣлэ

2. (в какое время): среди ночи долбонӣ дулиндӯн, долбо; среди бела дня тырганӣ дулиндӯн, инэнгӣ дулиндӯн, тырга, тыргакакин

bulunmak

* * *

1) ( обнаруживаться в результате поисков) bulunmak

2) çıkmak

3) в соч.

4) тк. несов. bulunmak

* * *

общ. находиться среди (кого-л.), находиться между (чем-л.)

η см. μουσμουλ- г μέσ||ο[ν] τό

2) (чаще πλ.) средство, способ;

3) πλ. средства, деньги, ресурсы;

4) πλ. средства (для осуществления чего-л.);

5) πλ. внутренности;

7):

••

- entre lusco e fusco

несов. (вн.)
1. rub (smb., smth.) ;

2. (размельчать) grind* (smth.) ;

3. (причинять боль - об одежде, обуви) chafe (smth.) ;
~ся, потереться
4. (тереть себя) rub one self;

5. тк. несов. (о пр. ;
при движении) rub (smth.), chafe (smth.) ;

6. ( о пр. ;
прикасаться головой, спиной) rub up (against) ;
~ся об ноги (о собаке, кошке) rub up against smb.`s knees;

7. тк. несов. разг. (находиться среди кого-л.) hang* about.

1) страна; территория

2) земля, местность, край, область

3) родина

4)

5) городок, селение

1) разг. земляк [землячка]

2) жители страны

vt

1) находиться среди ( чего-либо)

2) Чили посредничать

3) Чили вступаться; примирять ссорящихся

     ἐπέοικα

     ἐπ-έοικα

    (только pf.; part. ἐπεικώς - см.: pl. ἐπεικότα) быть подходящим, подходить

    

ἄλλον ἑλέσθω, ὅστις οἵ τ΄ ἐπέοικε Hom. — пусть (Агамемнон) другого себе изберет, кто ему подходит;

1) ( чем), разг. ышку, сөртенү

2) обо что ышкылу

3) перен.; разг. ышкыну, чуалып йөрү

4) перен. (находиться среди кого-чего-л.) буталып йөрү; кысылып йөрү

1) находиться среди ( чего-либо)

2) Чили посредничать

3) Чили вступаться; примирять ссорящихся

1. люди, общество

2. чужие, другие; посторонние люди

Смотри также:

еҥ

3. в поз. опр. чужой, посторонний

Смотри также:

еҥ

– йӓл рӓдӹ

1. люди, общество. Йӓл лошты лиаш находиться среди людей; йӓллан йӓрнаш надеяться на людей.

□ Йӓл лошкы ярлыде ӹлаш ак ли. Халык шамак. Без людей жить невозможно.

2. чужие, другие; посторонние люди. Йӓл йӓлок чужие есть чужие; йӓллан пурым ӹшташ делать другим добро.

□ Йӓл шачмынок ӱдаш тӹнгалыныт. Н. Игнатьев. Другие начали сеять ещё в понедельник. Йӓлын цӹвыжат комбы. Халык шамак. У других и курица гусем кажется. См. еҥ.

3. в поз. опр. чужой, посторонний. Йӓл шая лошкы пыраш вмешиваться в чужой разговор; йӓл солашкы кашташ ходить в чужую деревню.

□ Ондри йӓл шамакым колыштде, ваштылыт гӹнят, тӹменяш пырахыде. И. Беляев. Ондри не слушал чужих советов, учиться не бросал, хотя люди и посмеивались над ним. См. еҥ.

□ Йӓл ряды эпидемия (какой-л. болезни). Солашты йӓл ряды тӹнгалын. В деревне началась эпидемия.

1) (D) указывает на местонахождение( где?) под

2) (A) указывает на направление( куда?) под

3)

4) (D) указывает на местонахождение( где?) среди, между

5) (A) указывает на направление( куда?) среди, между

6) (D, редко A) указывает на недостижение определённого предела, отставание от известного уровня ниже, меньше

7) (D, реже A) указывает на пребывание под чьим-л. руководством, надзором и т. п., под каким-л. воздействием под, при

8) (D) указывает на условия, обстоятельства, образ действия при, под, с, в

1) нижний

2) младший ( о классе)

3) низший

Г. ки́аш -ем

1. лежать; находиться в горизонтальном положении. Кумык кияш лежать ничком; комдык кияш лежать на спине; шӧрын кияш лежать на боку; ӱмылыштӧ кияш лежать в тени; мландыште кияш лежать на земле.

□ Кож йымалне, пылышым шогалтен, мераҥтуртын кия. В. Иванов. Под елью, навострив уши, клубочком лежит заяц.

2. лежать, пролежать; болея, быть в постели; находиться на излечении где-л. Температура дене кия лежит с температурой; ырлыган дене кия лежит с корью; госпитальыште кияш лежать в госпитале.

□ Пайрем деч вара Стапан Йыван кум кече оҥкорштен кийыш. Н. Лекайн. Стапан Йыван после праздника три дня лежал с болью в груди.

3. лежать, простираться, занимать какое-л. пространство. Мучашдыме шыдаҥпасу нунын ончылно киен. Ф. Смирнов. Перед ними простиралось бесконечное пшеничное поле.

4. перен. лежать на ком-л.; составлять чью-л. обязанность, долг, занятие и т. п. Кузе от ойгыро – вет тудын ӱмбалне озанлыкын чумыр нелытше кия. X. Алдиар. Как не беспокоиться – ведь вся забота о хозяйстве лежит на нём.

5. перен. лежать на чём; тяготить, беспокоить совесть, сердце, душу. Тиде парым неле кӱла Епрем куван чоныштыжо кия. С. Чавайн. На душе жены Епрема тяжёлым камнем лежит этот долг.

6. разг. пропадать; быть, находиться где-л. продолжительное время. (Одоким:) Вара мыйын кувам адак йӱдшӧ-кечыже клубышто кияш тӱҥалеш. Н. Арбан. (Одоким:) Моя старуха опять день и ночь будет пропадать в клубе.

7. разг. сидеть; находиться где-л. в состоянии бездеятельности. Те тылыште киенда, а ме Родина верч кредалынна! М. Рыбаков. Вы сидели в тылу, а мы сражались за Родину!

8. в сочетании с деепр. формой др. глагола выступает в роли вспом. глагола, выражает длительность действия, происходящего в одном месте. Локтылын кияш портить; рӱжген кияш шуметь; кредал кияш драться; поген кияш собирать; йӱын кияш пьянствовать.

□ Но тиде вий денак пашам ышташ тӱҥалына гын, иктаж кум арня солен кияш тӱҥалына. П. Корнилов. Но если будем работать этими же силами, то недели три придётся косить. Южо колхозник пашам правлений деч, бригадир деч вучен кия. Г. Ефруш. Некоторые колхозники ждут работу от правления, бригадира.

// Киен кодаш

1. оставаться, остаться без кого-чего, с кем-чем-л. Ачай паша деч посна киен кодын. О. Тыныш. Мой отец остался без работы. Икте ял гыч куржеш, весе. Шоҥго-влак веле киен кодыт. Ю. Артамонов. Один уезжает из деревни, другой. Останутся лишь старики и старухи. 2) отстать (оказаться позади или, не успев сесть, остаться на месте).

□ Имньым мӧҥгеш савырышна веле – пикшла чымалте. Шкежат теве-теве киен кодына. А. Юзыкайн. Мы только повернули лошадь – она помчалась как стрела. Мы сами-то чуть-чуть не отстали. Киен эртараш пролежать, отлежываться. Боец-влак шудо коклаш пурен возыч да тыште йӱд марте киен эртарышт. Н. Лекайн. Бойцы улеглись среди трав и пролежали здесь до ночи.

◊ Яра кияш

1. бездельничать. Яра киен мӱшкыр ок тем. Калыкмут. Бездельничая, сыт не будешь. 2) лежать без пользы, без использования. (Ведаси:) Одоким, мемнан вет кермычна яра кия. Н. Арбан. (Ведаси:) Одоким, ведь кирпичи у нас лежат без пользы.